Загалом за 2013 рік народним депутатом було внесено 11 законопроектів, п'ять з яких стосувались земельних питань та розвитку аграрного сектору, один – створення умов для повернення культових споруд релігійним громадам. Жоден з них поки що не став нормативним актом.

Останнім часом активізувалась діяльність Рибакова щодо надання медустановам міні-аптек для невідкладної допомоги. До складу таких аптечок увійшло близько 200 найменувань препаратів, серед яких і дорогі кардіологічні, гастроентерологічні та педіатричні препарати. Це вже друга акція депутата на підтримку місцевої медицини: у минулому році Рибаков виділяв кошти на придбання велосипедів для сільських фельдшерів.

Обов'язковою умовою є те, що надані депутатом ліки сільські медпрацівники мають право застосовувати лише для невідкладної, термінової допомоги. Постає питання: скільки таких термінових випадків трапляється у сьогоднішніх селах депресивних районів? Більшість їх мешканців до лікарні звертаються раз на кілька років. І то скоріше у рамках стаціонарного лікування у медичних закладах. Як правило, коли трапляється терміновий випадок – гіпертонічний криз, складне отруєння або травма, перша допомога надається місцевим фельдшером. Але вона здійснюється не „дорогими кардіологічними, педіатричними та гастроентерологічними препаратами", а введенням перевіреної „трійчатки", промиванням шлунку чи обробкою та перев'язкою ран. Надалі хворого переміщають у стаціонар під нагляд лікарів.

Жителі сільської місцевості вже повідомляють про те, що якщо у разі підвищення тиску або прояву якихось інших симптомів вони звертаються до фельдшерів, їм відмовляють у наданні безкоштовних „рибаковських" ліків, бо випадок не є „невідкладним".

Питання знову набуває статусу риторичного: чи не ефективніше виглядала б депутатська діяльність, якби натомість таких акцій вони б активно займались законотворчою роботою – щоб наш парламент нарешті почав приймати рішення, дійсно спрямовані на покращення життя народу, зокрема забезпечення людям нормального медичного обслуговування?