Прапор Європи підніматимуть згідно з існуючим переліком. Так, майорітиме він з нагоди Дня Соборності та Свободи України (22 січня), Дня міжнародної солідарності трудящих (1 та 2 травня), Дня Європи (9 травня), Дня Європи в Україні (третя субота травня), Дня Конституції України (28 червня), Дня проголошення державного суверенітету України (16 липня), Дня Державного Прапора України (23 серпня), Дня незалежності України (24 серпня), Дня міста Чернігова (21 вересня), Європейського дня мов (26 вересня), Дня проведення Всеукраїнського референдуму на підтримку Акту проголошення незалежності України (1 грудня). Використовувати прапор Європи в Україні - спільна ініціатива Української Школи Політичних Студій та її випускників. Так, за ініціативи депутата Сумської міської ради Олександра Хоруженка було ухвалено рішення про використання прапору Європейського Союзу під час офіційних заходів та державних свят поряд із Державним прапором України в місті Суми. Рішення було підтримано 52 голосами із загальної кількості 76 депутатів. Приклад Сум поступово почали переймати випускники УШПС. Не пасе задніх віднині й Чернігів.

Що символізує собою «Євростягове» рішення міської ради, ми запитали у небайдужих. Відразу зазначу, питання ставилося багатьом: і депутатам, і громадським діячам. Однак, більшість з них від коментарів утрималися. До останніх долучилися й ті, хто відстоював позицію «проти».

Анна Романова, заступник Чернігівського міського голови

фото з особистого архівуфото з особистого архівуІніціатива "Прапор Європи в українських містах" - це проект Української школи політичних студій, у якій я наразі навчаюся. Ця школа об'єднує молодих ініціативних людей з усіх куточків України. Щодо прапору, то, звичайно, це лише зовнішній атрибут "європейськості", проте за цією ширмою мають слідувати зміни у менталітеті людей, а також реальні кроки по наближенню до європейських стандартів життя. Повірте, у сусідній Польщі, 15 років тому були ще гірші дороги, корупція та "радянська" ментальність. А зараз ми Польщу ставимо собі у приклад. Я впевнена, що євроінтеграція - це шлях до позитивних змін у добробуті кожного з нас.

 

Констянтин Іванов, Президент Чернігівської ТПП, депутат міської ради

Для мене європейське майбутнє України та, зокрема, Чернігова видається дуже цікавим проектом, дуже цікавою і непростою, водночас, перспективою. Не погоджуюсь із тими, хто заводить це питання у конструкцію "цивілізаційного вибору" України. Вибір зроблено ще 390 років тому, нашими попередниками, чернігівцями, які отримали систему самоврядування, відому як "Магдебурзьке право". Ознайомлення і розуміння основних засад цієї системи самоврядування базується на принципах свободи і правосуддя. Так чернігівці, що стали жити за ЄВРОПЕЙСЬКИМИ нормами самоорганізації були вільними, тобто не належали до власності тодішніх власників кріпаків. Була і незалежна судова гілка влади - лавники, що обирались пожиттєво. Не погоджусь і з тими, хто намагається завести нас у вибір "або-або", у взаємовідносинах із нашими найближчими сусідами: РФ та Білоруссю. Немає ніякого взаємовиключення, хоч якби не хотілося цього кремлівським керманичам. І РФ, і Україна є членами СОТ, а тому, ми ніколи не отримаємо від РФ обмежень у торгівлі, гірших і менше цивілізованих, ніж є у цьому глобальному, торгівельному об'єднанні. Більше того, нецивілізовані, а іноді відверто провокативні, протиправні дії наших сусідів отримають гідної відповіді саме тоді, коли Україна стане асоційованою частиною великої європейської родини. Ніхто, Палата і я, зокрема, не розраховуємо на молочні ріки та кисельні береги. Буде непросто підтягнути нашу продукцію до європейського, цивілізованого, світового рівня. Але хто сказав, що це неможливо? Ми і вчора, і сьогодні торгуємо із Європою, і це більше 20% нашого експорту. Ми повинні стати сильнішими, краще організованими, гнучкими та терплячими, бо ця гра за визначенням довга і складна. Ми маємо скористатися шансом вийти у вищу лігу світових змагань, світової конкуренції. 

Олександр Ясенчук, громадська ініціатива "Євронаступ"

фото з особистого архівуфото з особистого архівуПрийняте рішення, безумовно, є одним із виявів того, що Україна йде до Європи. Хоча, звичайно, від того, що прапор ЄС майорітиме над міськрадою у нас автоматично не запанують європейські цінності, не поліпшиться економіка, і ми не приєднаємося до ЄС. Проте, це перемога символічна. Як твердив Платон: «Ідеї мають здатність матеріалізуватися».

 

 

 

 Ігор Когут, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, експерт у сфері політичних процесів і державних реформ, демократизації та побудови громадянського суспільства, парламентаризму та законотворення

Сьогодні спостерігається історичний момент стратегічного вибору України. І це стосується не лише того, який вибір робить політична еліта, що політичні фото з особистого архівуфото з особистого архівусили в парламенті об'єднуються задля виконання критерії ЄС для підписання Угоди про Асоціацію з ЄС у Вільнюсі через півтора місяця. Історичним цей момент роблять громадяни та громади. Вперше за майже 20 років європейської інтеграції України все більшу роль відіграють прості люди, громадські організації та місцеві ради. Інформаційні кампанії та дискусії, ініційовані громадськими організаціями, все це відбувається вперше. Так само вперше органи місцевого самоврядування беруть на себе ініціативу вибудовувати європейські стратегії громад. Все починається із рішень символічного порядку - рішення про офіційне використання прапора Європи на території громади. З квітня обласні та районні центри України ухвалюють такі рішення. Вони мають велике значення на формування європейської ідентичності та свідомості українців. Дипломати країн ЄС з великим інтересом спостерігають за цим процесом, адже це красномовне свідчення європейського вибору країни. З іншого боку, це лише початок великої роботи, яку мають зробити міста України, запроваджуючи європейські принципи врядування, соціальної політики, залучення громадян, формування екологічної, соціальної, культурної, освітньої політик. Одним з найважливіших моментів, які йдуть від рішення про використання прапора Європи, що громада єднається навколо цінностей, а місцева влада робить все, аби громадяни знали більше про ЄС про перспективу Асоціації України з ЄС. Рішення по прапорам робить наші міста ближчими для партнерів з міст ЄС, що дасть змогу створювати нові партнерства. Але поява прапорів Європи на будівлях та площах міст України - цей відповідальність громадян. Ми прагнемо таких же стандартів життя, отже маємо і зробити максимум для того, аби ті стандарти були досягнуті. Жодна влада цього не зробить замість громадян, об'єднаних мрією і справою.