Отож, чим крім одночасності могли б запам'ятатись ці заходи? Нічим особливим! Тільки тим, що президенти намагались довести, що вони правильно вчинили, пішовши на зближення. При чому рівень доводів з одного і іншого боку яскраво демонстрував, що чим більше намагаєшся довести свою правоту, тим більше сумнівів у природності та беззаперечності таких дій. А мова була настільки обережною, що здавалося, що глави держав домовилися грати в гру, де говорити окремі слова заборонено.

Віктор Янукович видав себе гарним фінансистом, що знає де і як краще залучити кредити. Та й взагалі, гарно все так лунало з його вуст.

Володимир Путін теж подбав про гарне розміщення російських фінансових ресурсів, які крім всього забезпечені європейським правом (!!!).

Дві речі, ВВП все ж таки завуальовано проштовхнув, які не залишають сумнівів у «прозорості» братської допомоги. Перше, газ дешевий, але дешевий не постійно. Можна буде продовжувати далі таку практику на основі окремих переговорів. А можна і не продовжувати, якщо провладна команда в Києві знову спробує пограти в сеанс одночасної гри з Москвою і Брюсселем. І друге, щоби не було сумнівів у розумінні «корисності» російсько-української дружби, треба подумати про більш довготермінові форми співпраці Росії і Україні. Цікаво, про що б це йшлося? Чи не про те, що так заперечував Микола Азаров? Союз, самі знаєте, який!

А що на західному фронті? Не все так райдужно. Завірення віце-прем'єра Арбузова, що переговори продовжуються, напевно, тільки його і завіряють. Ш. Фюле не витримав цинізму і написав у твіттері, щоби приходили, коли будуть серйозно налаштовані на розмову по суті. Наразі плану «Б» для України немає у питанні підписання. ЄС відмічає підкилимну гру Росії, але не готовий йти на компроміси і торгуватися, як то пропонують українські митці перемовин. Допомога буде, але не торгування. То ж підписання угоди навесні цього року, як говорять українські можновладці, навряд чи буде здійсненним.

То ж прогнозувати з великою долею ймовірності коли одночасно будуть проведені прес-конференції В. Януковича і голови Європейської комісії щодо досягнення значних успіхів у спільних ініціативах важко.

Сеанс одночасної гри Києва не вийде – не той рівень майстерності у нинішніх українських політиків.