Про що не напише Кузьмін?

Широко анонсована книга Рената Кузьміна про Тимошенко, Лазаренка та Кучму навряд чи буде сповіддю першого заступника генпрокурора. Очевидно, що правоохоронець вкотре намагатиметься позбутися звання головного ката опозиції.

В одному із своїх останніх інтерв'ю заступник генпрокурора Ренат Кузьмін наголошує про те, що, перебуваючи на посаді, він лише виконує вказівки свого безпосереднього керівника – Віктора Пшонки. При чому, на свою другорядну роль в багатьох справах проти представників опозиції Ренат Равелійович вказує неодноразово.

Судячи з усього, такі твердження Кузьмін використовує цілеспрямовано. Хоча зовсім нещодавно він демонстрував виключну власну значимість при розслідуванні гучних кримінальних справ. Тепер же він займає неоднозначну позицію – очолює управління, яке займається слідством, а долю всіх кримінальних справ, за словами Кузьміна, визначає особисто Пшонка.

Проте, слід відзначити, що заступник генпрокурора не тільки керує слідством, а раніше особисто порушував кримінальні справи. Саме його підпис стоїть на процесуальних документах відносно не тільки низки відомих опозиціонерів, а й стосовно представників правлячої партії. І якщо більшість представників опозиції з кримінальними справами, порушеними за підписом Кузьміна, у стислі строки потрапляли до виправних установ, то для регіоналів здебільшого діють інші, «пільгові умови» та «програми лояльності».

Одним із яскравих прикладів вибіркового правосуддя є кримінальна справа Михайла Приходька (міського голови Ніжина, що на Чернігівщині). Ще у 2008 році особисто Ренат Кузьмін порушив справу за отримання мером хабаря у особливо великих розмірах.

Ця справа набула дуже широкого розголосу. Тодішній міністр МВС Юрій Луценко у всіх ЗМІ прозвітував про те, що затримано мера-корупціонера, за яким довгий час спостерігала міліція. Іронія долі полягає в тому, що екс-міністр, не без допомоги Кузьміна, вже відсидів, а ніжинського мера Приходька ще навіть не посадили, і скоріш за все вже не посадять. Хоча підлеглі першого заступника генпрокурора і провели дворічне детальне слідство, справа на довгі роки застрягла в українських судах. Вони, у свою чергу, кивають на недосконало проведене розслідування. Саме це, на думку суддів, вже 5 років заважає прийняти рішення по справі.

Весь цей час прокуратура майже героїчно бореться з такою суддівською позицією. Але факт залишається фактом: мер на свободі, і а-ля Петро Мельник ловить рибу, але не на каліфорнійському узбережжі, а на берегах річки Десна. Як повідомив народний депутат Олег Ляшко, ніжинський мер щотижня влаштовує не аби-які бенкети в честь того, що й досі перебуває на волі.

Слід зазначити, що міськрада Ніжина лише наприкінці березня 2013 року припинила повноваження мера-хабарника, на підставі рішення суду. А до цього він,перебуваючи під довготривалим судовим слідством, одноосібно розпоряджався бюджетними коштами. Нині справа більше півроку знаходиться у Вищому спецсуді, але ніжинський мер впевнено демонструє, що все буде вирішено на його користь.

Читайте: Пляма на мундирі Кузьміна?

Заступник генпрокурора обрав відверто резонансні теми, і знову розповість про справи, які зробили його відомим майже кожному українцю. Та навряд чи спогади Кузьміна адресовані широкому загалу українців. Перш за все, у його планах зацікавити західного читача і продовжити кропітку роботу над створенням свого позитивного іміджу далеко за межами України.

Для чого це потрібно? Одним із варіантів є те, що Кузьмін в подальшому планує очолити національне бюро розслідувань, яке може утворитися після реформи прокуратури. Саме цього вимагає Євросоюз, а кандидатура на посаду керівника такого органу не повинна викликати негативу збоку єврочиновників.

Очевидно, що Кузьмін не збирається завершувати свою кар'єру на посту заступника генпрокурора, а другорядні ролі не задовольняють його амбіцій. Та про це Кузьмін у своїй книзі точно не напише...

Передивились 1005 разів
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Опубліковано в Блоги користувачів
Максим Білоусенко

Редактор Ніжинської міської газети "Вісті"

Сайт: www.facebook.com/MaximBilousenko

Залиште ваші коментарі

Коментувати пост як гість

0 Характер обмежень
Ваш текст має бути більше, ніж 10 символів

Люди в цьому діалозі

  • #350

    Гість - jingboo

    Поскаржитись

    J'étais une fois perplexe et ne comprenais pas pourquoi chaque RICHARD MILLE était si cher. Jusqu'au jour où j'ai entendu une histoire. Les vis sont la plus petite partie de la replique montre , le mouvement de la petite vis à l'atmosphère sera emporté. Le mouvement RICHARD MILLE n'est pas aussi bon qu'un gros grain de vis à riz, selon le modèle, la valeur de 5 francs suisses (environ 34 yuans) ou même plus. D'un point de vue coût, le prix d'une vis RICHARD MILLE est encore plus élevé qu'une vis en or K. Comme on peut l'imaginer, la valeur des autres parties du mouvement est plus chère. La raison de cette valeur élevée est que les vis RICHARD MILLE ne sont pas des vis ordinaires, mais des produits militaires et aéronautiques, dont cinq grades de titane, dont certains sont actuellement utilisés sur les avions passagers d'Airbus, à des coûts de traitement très élevés. En outre, la production de replique montre suisse très peu, presque tous les modèles est limitée. Dans le monde de la montre, une grande partie du coût de la montre, pas les pièces elles-mêmes, mais la production d'une nouvelle partie de la nécessité de réécrire le programme de la machine-outil, le coût est élevé. Bien que la production de la montre Richard Mille Montre soit généralement soutenue par l'usine de Parmigianne sous l'APRP et la Sands Foundation, la production de petites pièces spéciales, résultant dans chaque RICHARD MILLE, est "à prix élevé"

Чати з гостями

  • Чат з Олександром Сушком

    5Чат із науковим директором Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, національним координатором в Україні Форуму громадянського суспільства Східного Парнерства - Олександром Сушком відбувся 21 листопада 2013 року!

    Ми вдячні нашому гостю та читачам за увагу до цього проекту! 

Переглянути всі чати

Ми в інтернеті