Створення ЗВТ між Україною та ЄС: продовжити не можна закінчити. Експертна пунктуація

Напередодні Вільнюського саміту Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень виступив з ініціативою провести у низці областей України фахові дискусії щодо переваг та викликів для регіональних економік створення Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Метою мало стати неупереджена та об'єктивна оцінка наслідків підписання Угоди про асоціацію з ЄС, з'ясування позиції регіональних експертів щодо очікуваних ефектів та ризиків.

Проект „Зона вільної торгівлі з ЄС: очікування регіонів напередодні підписання Угоди про асоціацію" охопив 14 областей: Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Рівненську, Харківську, Херсонську, Черкаську, Чернівецьку та Чернігівську. В дискусіях взяли участь понад 400 експертів з регіонального бізнес-середовища, місцевих споживачів, представників владних установ, політиків, громадських активістів, науковців. До реалізації проекту були залучені ГО „Інститут економічних досліджень та політичних консультацій" (м. Київ), друга робоча група Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства та Асоціація регіональних аналітичних центрів. Заходи здійснювалися за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Проведення дискусійних «круглих столів» у 14 областях засвідчило, що напередодні Вільнюського саміту в регіональних експертних колах переважала думка про економічну доцільність подальшого поглиблення економічної співпраці з Європейським Союзом через підписання Угоди про асоціацію.

Під час дискусій в різних регіонах експерти доходили спільних висновків про те, що найбільший зиск від створення ПВЗВТ матимуть споживачі та великий бізнес. Серед безпосередніх переваг найчастіше згадувалася спрощення доступу вітчизняних виробників на європейські ринки, зростання обсягів експорту до країн ЄС. Ще трьома найбільш популярними тезами за створення ПВЗВТ називалися: зростання доступності якісних товарів і послуг; зменшення рівня корупції та спрощення умов ведення бізнесу; зростання обсягів іноземного інвестування.

62

Регіональні експерти відзначали, що поліпшення інвестиційного клімату стане результатом впровадження прозорих „правил гри" та проведення інституційних реформ на державному рівні.

Між тим ПВЗВТ несе для регіональних економік і низку викликів, найочікуванішими з яких є необхідність модернізації існуючих підприємств та впровадження європейських стандартів якості товарів і послуг. Фактично ці два чинники є тісно пов'язаними, оскільки нарощування якості продукції зазвичай супроводжується впровадженням нових технологій. Отже, основним джерелом викликів наразі постає немодернізованість регіональних економік.

63

Серед загроз, що найбільш актуальні для регіонів після створення ПВЗВТ також називалися потенційне погіршення економічних відносин з Російською Федерацією, посилення конкурентного тиску на внутрішньому ринку, зростання безробіття та ризик банкрутства дрібнотоварних сільгоспвиробників.

В цілому, на думку учасників регіональних дискусій, найбільш відчутні виклики постануть перед економічними суб'єктами: малим та середнім бізнесом; великими підприємствами, які не проводили модернізацію; дрібнотоварними сільгоспвиробниками. Необхідність значних витрат на впровадження європейських стандартів може викликати не тільки зниження ділової активності, але й закриття низки підприємств, що, відповідно, негативно відіб'ється на зайнятості. Крім того, регіональні експерти прогнозують скорочення рентабельності вітчизняного бізнесу до рівня європейського, що може призвести до зменшення кількості підприємців, зайнятих в торгівлі.

При актуалізації викликів подальшого поглиблення економічної співпраці з ЄС учасники дискусій найчастіше звертались до специфіки регіонів. Так, для південних областей нагальним є нівелювання загроз для суднобудування, портового господарства; промислово розвинені східні області більше занепокоєні подальшою долею великих бюджетоутворюючих підприємств; аграрні області України переймаються питаннями підтримки вітчизняних сільгоспвиробників. Крім того, в залежності від регіональної специфіки формуються і унікальні позитивні очікування.

При співставленні переваг та викликів важливою є оцінка їх часових перспектив. Під час дискусій зазначалося, що переважна більшість загроз виникатиме в короткостроковій перспективі в той час як реалізація переваг можлива у більш віддаленій перспективі.

Узагальнюючи перебіг дискусій в регіонах, можна сформулювати наступні висновки.

1. Створення ПВЗВТ оцінюється як шанс на модернізацію та розвиток регіональних економік, для реалізації якого необхідна кропітка робота і влади, і бізнесу, і інститутів громадянського суспільства.

2. При аналізі переваг та викликів створення Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС учасники заходів схилялися до думки про переважання позитивних наслідків в довгостроковій перспективі. Визначальною умовою упередження та подолання загроз називалася чітка та послідовна політика держави з реалізації Угоди про асоціацію з позицій захисту національних інтересів.

3. Створення ПВЗВТ ставить перед регіональними економіками низку взаємопов'язаних викликів та переваг. Так, наприклад, загроза закриття неефективних виробництв одночасно стимулює до проведення модернізації, впровадження нових технологій. Посилення конкуренції на внутрішньому ринку може бути певною мірою компенсоване збільшенням присутності українських виробників на європейських ринках. Ризик банкрутства малих сільгоспвиробників стимулюватиме розвиток кооперації та запровадження сучасних сільгосптехнологій.

4. Важливим чинником активізації економічної активності та поліпшенні інвестиційного клімату місцеві експерти називають подолання корупції та спрощення умов ведення бізнесу. За цих умов одним з основних набувачів репутаційних переваг стає влада.

5. На регіональному рівні є гостра потреба в об'єктивному та неупередженому кількісному аналізі наслідків створення ПВЗВТ. При цьому існує запит саме на аналітику та рекомендації в розрізі економіки окремих областей, що зумовлюється передусім специфікою регіональних проблем. Запитувачами такої інформації є як місцеві органи влади, так і бізнес, громадськість, науковці. Відсутність кількісних оцінок ризиків та ефектів гальмує формування суспільного запиту на вектор подальшої інтеграційної політики України, сприяє політизації процесу підписання Угоди про асоціацію.

За результатами проведення регіональних „круглих столів" можна сформулювати наступні рекомендації та очікування.

1. Продовжити переговорний процес про підписання Угоди про асоціацію як таку, що сприятиме модернізації економіки держави та проведенню інституційних реформ.

2. Розробити методологію та провести аналіз ризиків та ефектів для регіональних економік від створення ПВЗВТ.

3. Забезпечити прозорість процедур та відкритість інформації (в тому числі аналітичної) щодо підписання та реалізації Угоди про асоціацію.

4. До підписання Угоди про асоціацію продовжити процес адаптації національних стандартів до європейських.

 

Передивились 1450 разів
Опубліковано в Аналітика

Залиште ваші коментарі

Коментувати пост як гість

0 Характер обмежень
Ваш текст має бути більше, ніж 10 символів
  • Коментарі не знайдено

Популярні блогери

Ми в інтернеті