Хто і як декорував декларації – результати моніторингової кампанії

Хто і як декорував декларації – результати моніторингової кампанії texty.org.ua

Вміст майнових декларацій став предметом дослідження коаліції об'єднань, які займалися дослідницької діяльністю у рамках моніторингової кампанії «За відкритість майнових декларацій публічних службовців України». Заручившись підтримкою та організаційним сприянням Інформаційно-правового центру «Наше право», Поліського фонду міжнародних і регіональних досліджень, Донецької обласної організації Комітету виборців України та Дніпропетровського координаційно-експертного центру з питань регуляторної політики, експерти Transparency International Україна проаналізували близько 400 декларацій високопосадовців. Регіональні зрізи в окремих областях наштовхували на подальший аналіз та широкий розголос зібраної інформації.

На момент виникнення ініціативи в Україні врегулювання питання конфлікту інтересів так і не стало загальноприйнятим стандартом. У 2011 році вступив у силу новий антикорупційний закон, який встановив лише рамкові визначення цієї концепції. Прийнятий у 2012 році закон про правила етичної поведінки публічних службовців так і не запрацював через відсутність розробленого механізму його застосування.

З огляду на це, виникала необхідність визначити компонент в існуючому законодавстві, який міг би стати ефективним антикорупційним інструментом, та надати його громадянському суспільству. Останнім виявилися майнові декларації, зокрема, їх вміст.

Нагадаємо, що антикорупційний закон зобов'язує усіх службовців України декларувати не тільки свої прибутки і майно (норма діє із 1992 року), але й будь-які одноразові витрати, що перевищують 80 тисяч грн. (до 2014 року – 150 тисяч грн.). У той же час ця норма є декларативною. Приміром, у мережі Інтернет свої декларації публікують лише окремі і найбільш свідомі державні службовці. У 2012 році це добровільно зробили Президент України, його радники, голова адміністрації Президента і його заступники, а також близько 200 із 450 членів парламенту (за вимогою Руху ЧЕСНО). Загалом, свої декларації оприлюднили не більше 500 чиновників високого ранку із більш ніж 1000 службовців такого рівня.

Нововведення до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», ухвалені в травні 2013 року, передбачили можливість оприлюднення майнових декларацій на офіційних веб-сайтах органів влади чи місцевого самоврядування. Однак прийнята норма залишає право оприлюднювати декларацію у друкованих виданнях, оскільки зміни до ст. 12 Антикорупційного закону визначають опублікування на веб-сайті або (не та, а саме або) у офіційному друкованому виданні відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування.

Вочевидь, за наявності такої альтернативи існує ризик того, що попри високий запит на таку інформацію, вона залишиться поза увагою громадськості. Це особливо стосується місцевого рівня, де декларація може бути опублікована у невеликій місцевій газеті з мізерним тиражем, який, скажімо, може бути викуплений за дорученням декларанта.

Без контролю – нікуди

Відсутність незалежного органу, який би якісно здійснював перевірку та контроль декларацій, – один із чинників, який окрім всього сприяв виникненню ідеї проекту.

У цьому контексті необхідно зазначити наступні відомості. Ще у 2009 році були утворені відділи запобігання і виявлення корупції (так звані відділи внутрішнього контролю) в складі обласних адміністрацій та центральних органів влади. На ці уповноважені підрозділи законодавчо покладено обов'язок перевірки фактів своєчасності подання декларацій, перевірки декларацій на наявність конфлікту інтересів та логічний, арифметичний контроль декларацій. Проте, якщо функція перевірки своєчасності подання декларацій є зрозумілою у її практичному застосуванні, то дві інші викликають більше запитань, ніж дають відповідей. По факту, методика проведення такої перевірки відсутня, тому здійснюється вона поверхнево. Окрім того, слід розуміти, що, враховуючи сьогочасне становище відділів внутрішнього контролю, уникнути конфлікту інтересів практично неможливо, оскільки працівники таких відділів перебувають в політичній залежності від волі керівництва органів, при яких такі відділи створені.

Нові реалії диктують нові «правила гри»

На часі питання доцільності згаданої ініціативи, попри проведену роботу, необхідно розглядати з точки зору процесів, які формують державну антикорупційну політику. Перш за все, громадянське суспільство має відповісти на ряд питань: яким чином контроль за майновими деклараціями може стати ефективним інструментом протидії конфлікту інтересів між обов'язками публічних службовців та їх особистими інтересами, а також хто та у який спосіб має забезпечувати цей контроль? Мова про розподіл сфер відповідальності між громадянським суспільством та державним апаратом з точки зору адекватності та ефективності виконання посталих задач. Наскільки виправданий запит на створення незалежного контролюючого органу на кшталт добрих світових практик, підходи якого виходили б з комплексного розуміння державою проблематики, чи виконання цих функцій – прерогатива громадськості, покаже час. 

Доречно згадати, що більшою мірою порядок денний антикорупційних адвокасі кампаній нині формує Антикорупційна група Реанімаційного пакету реформ. У даний час активістами напрацьовується редакція Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Також спільно з парламентським Комітетом із боротьби з корупцією було проведене експертне обговорення проекту Закону України «Про Антикорупційну стратегію України» та інші.

«Нова» влада – добре забути «стара»?

Якщо говорити про порівняльні характеристики загальнонаціонального зрізу кампанії, то експерти Transparency International Україна проаналізували майнові декларації за 2012 рік колишнього та нинішнього керівництва.

Так, загальна сума сукупного доходу в прем'єра Миколи Азарова, першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова та віце-прем'єр-міністрів Олександра Вілкула, Юрія Бойка та Костянтина Грищенка булла 4 957 750 грн, а в нинішнього керівництва Уряду – 4 010 475 грн (Арсенія Яценюка, Віталія Яреми, Володимира Гройсмана та Остапа Семерака).

У "старої" влади найбільший сукупний дохід був у Сергія Арбузова – 2 765 038 грн, а в "нової" в Арсенія Яценюка – 1 954 232 грн.

Вони мають майже однакові розміри квартир – 574,4 кв.м у "старої" влади та 560,0 кв. м у "нової".

Відрізняються в розмірах земельних ділянок. Так, більше задекларовано в «нової» влади – 17 671 кв.м проти 10 087 кв. м в «старої». За рахунок 9 159 кв. м землі у Володимира Гройсмана.

Розміри житлових будинків більші в керівництва «нової» влади 1 293 кв.м проти 803,7 кв.м в «старої» влади. Тут Микола Азаров зі своїм житловим будинком у 594 кв.м поступається двом житловим будинкам Володимира Гройсмана загальною площею 995 кв.м.

Більше було автомобілів у представників «старої» влади – 7 проти 4-х у «нової». Лідер – Сергій Арбузов зі своїми трьома авто представницького класу. Хоча в 2013 році придбав авто Ленд Ровер 2013 року Володимир Гройсман за 1 480 573 грн. При тому, що його сукупний дохід за рік був 1 533 800 грн, в банку було 142 963 грн і він вклав у 2013 році в банк – 208 286 грн. 

За вкладами в банках багатшими була «стара» влада – 10 109 933 грн проти «нової» - 6 753 467 грн. Тут Арсеній Яценюк зі своїми 6 610 504 грн «переміг» Олександра Вілкула – 3 994 282 грн.

Регіональний аспект кампанії

Координуючи діяльність розслідувачів у шістьох областях України та місті Києві, Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень акумулював інформацію про міських голів, очільників областей та їх заступників.

Говорячи про Рівненську область, важливо зазначити, що міська рада під керівництвом голови Володимира Хомка приховувала найбільше інформації про доходи свого керівництва порівняно з облрадою та облдержадміністрацією.

- Якщо за 2012 рік міський голова Рівного дав вказівку не оприлюднювати доходи членів сімей своїх заступників, але оприлюднив, принаймні, доходи членів своєї сім'ї, то за 2013 рік Володимир Хомко, схоже, вирішив не заморочуватися грою у відкритість, і доходи своєї дружини, а також суму її рахунку в банку, мер приховав, - каже Антоніна Торбіч, монітор кампанії. - Так само мер не відображає в декларації будинок, де він тривалий час проживає з сім'єю, судячи з усього, через те, що він досі, вже понад 3 роки зареєстрований на сім'ю сестри. Ні мер, ні його заступники не вказують в деклараціях жодної інформації про фінансові зобов'язання.

Таке приховування інформації, на думку активістів кампанії, може спричинити внесення недостовірних даних до декларацій або ж приховування частини інформації.

Партнери моніторингової кампанії «Декларації без декорацій», Полтавська філія Суспільної служби України, також зіштовхнулися з проблемою недостовірної інформації про доходи та витрати високопосадовців.

Міський голова Олександр Мамай з 2013 року та його заступник Вячеслав Стеценко з 2011 року не вказують в своїх деклараціях доходи та майно своїх дружин. В той же час на офіційному веб-сайті Полтавської міської ради вказано, що вони одружені

За свідченнями у ЗМІ, у 2012 році Олександр Мамай продав свій бізнес «Інтер Агро» за 70 млн. доларів (560 млн. гривень), але цей дохід не відображений в його декларації.

Окремі посадовці не вказують у своїх деклараціях доходи від земельних ділянок, якими вони володіють. Крім того, декларанти вказують недостовірні цифри на утримання задекларованого майна. Так, Володимир Замикула, заступник голови Полтавської ОДА, вказав 10115 грн. витрат за рік на утримання будинку 123,5 кв.м., квартири 78 кв.м. та авто. А Удовіченко Олександр Васильович, голова Полтавської ОДА, вказав 28 000 грн., має будинок 300 кв.м, дві квартири – 115 та 111 кв. м, критий басейн у дворі, працюють 4 охоронці та садівник.

Якщо порівнювати рейтинги «недоброчесності посадовців» Сумської, Київської, Житомирської та Чернігівської областей, де звірялася загальна сума сукупного доходу декларанта та сім'ї з сумою, яка була віднесена до стилю життя, то тут слід відмітити наступні тенденції. Переважна частина декларацій були заповнені некоректно, оскільки в них не сходилися відомості при порівнянні надходжень та витрат чиновника. За умов відсутності декларацій попередніх років фахово надати оцінку виявленим неспівпадінням неможливо. У свою чергу, якщо стиль життя чиновника перевищував задекларовані доходи більш ніж у 4 рази, відповідно до методики обчислення, він вважався недоброчесним. У цьому контексті слід відмітити, що на Чернігівщині згадані розбіжності не перевищили 1% у деклараціях, які стали предметом дослідження. Разом з тим, стиль життя екс-губернатора Житомирщини Сергія Миколайовича Ржука перевищив офіційний дохід у 44 рази, колишнього голови КМДА пана Попова  майже у 10 разів, попереднього очільника Сумщини Юрія Чмиря у 5,6 рази .

Передивились 1289 разів
Опубліковано в Аналітика

Залиште ваші коментарі

Коментувати пост як гість

0 Характер обмежень
Ваш текст має бути більше, ніж 10 символів
  • Коментарі не знайдено

Популярні блогери

Ми в інтернеті